Сентябрь 2002
Про що вночі зіркам шепоче тихе море
Про сховані на дні Нептунівські скарби
Про те, як Диво-Кит сполоненим дав волю
Про дівчину у човні, про островів юрби
Як ще віки тому Ведмідь застиг на місці
Як ближче вже до нас грек “Ята!” закричав
Як у ніч біля вогню лунала гулко пісня
І як скрипів для двох тихесенько причал
Як танго танцював дельфін у спокійних хвилях
Як скиглять кораблі, покинуті у шторми
І як його хмарки вкривають у спеку брилем
І як у негоду б’ють гучні над ним громи
Шепоче тихо так… і засинає море
А місяць з неба зліз – співає «Баю-бай»
Чумацький шлях спита: «я покупаю зорі?»
І море бубонить – купай, купай, купай…
Заснула навіть ніч, а з нею разом море
І місяць у нім проклав свою іскристу путь
Чумацький шлях давно вже викупав усі зорі
Як іноді вночі приємно морем буть
