Сентябрь 2001
Знову осінь до нас долетіла
Рве вітрила їй вітер з жалю
І журба, і печаль налетіла
На засмагле чоло скрипалю
Грає скрипка осінню сонату
І забуті навіює сни
Грає скрипка осінню сонату
І звучить в ній відлуння весни
Тихим дощиком плаче хмаринка
Листя нишком злітає з гілля
І мелодія – чиста перлинка
Облітає зі струн скрипаля
Осінь ллється з небес на дерева
Вітер дме – золотіє земля
Синім птахом в незвідані неба
Відлітає журба скрипаля
Все частіше молочні тумани
Ранок кутають в білу вуаль
Проводжає птахів каравани
Сумним поглядом юний скрипаль
Грає скрипка осінню сонату
І забуті навіює сни
Грає скрипка осінню сонату
І звучить в ній відлуння весни