Август 2000
Лелеки в далі сизоокі одлетіли
І я згадав – колись давно в селі бував
А в лісі, де з черемух заметілі
Знайшов криницю і там спрагу втамував
Стара криниця похилилася низенько
Її ніхто окрім лелек не турбував
Я пам’ятаю, як сидів он тут близенько
Свої пісні п’янким черемухам співав
Я був у селі і та галявина у лісі
Подарувала незабутні відчуття
І Сонячне проміння на криниці
Як виблиски щасливого буття
Нехай дощі і спека й заметілі
Криниця та і не засохне й не згорить
А в ній вода, мов кров у живому тілі
Багаттям вічним крізь віки горить
Ключем лелеки повертають у сиві далі
І я у селі давно уже не був
Всі спогади, як листя, облетіли
А от стару криницю не забув
Стара криниця похилилася низенько
Її ніхто окрім лелек не турбував
Я пам’ятаю, як сидів он тут близенько
Свої пісні п’янким черемухам співав
