Сентябрь 2001
Присвята Галині Дмитрівні
Ті дні сховав, різбляно-кришталеві
Бешкетник-вітер десь у Суук Су
Іду до школи я. І вчителеві
Свого вірша у присвяту я несу
Змахну роки. І бачу знов у класі
Обличчя всіх “манкуртів” й “яничар”
Як вже тоді у співочому атласі
Думки свої носити я почав
Урок. Ми прислухалися до мови
А потім вчились нею промовлять
І згодом вже вели такі розмови
Що їх не сором у життя вправлять
І ось воно життя – не забарилось
Вже у цьому класі зовсім інший клас
Шкільная фотокартка пилом вкрилась
А пам’ять – ні! Ми згадуємо Вас
Не вернеш дні різбляно-кришталеві
І вже життю новий вклонився Путь
Складаю шану Вам – вчителеві
Хто дав наказ у життя – того не позабуть