Мы все на Земле, как ни взять,
очень грешные люди
И все, как ни взять,
но боимся, что в ад попадем
Но все же грешим,
а когда совесть душу разбудит
Опомнившись в страхе
с надеждою к церкви идем
Мы все на Земле, как ни взять,
очень грешные люди
И все, как ни взять,
но боимся, что в ад попадем
Но все же грешим,
а когда совесть душу разбудит
Опомнившись в страхе
с надеждою к церкви идем
Октябрь 2001
Бачив я світи і передсвіти
Бачив океани і моря
Та не довелось ніде зустріти
Кращої ніж рідная земля
Бачив я і замки і пенати
Бачив терем з росписом на нім
Та не довелося мені пізнати
Кращого ніж рідний теплий дім
Май 2001
Як на білій кручі достигала вишня
Понад гаттю вітер щось млину казав
Ми з тобою у вечір удвох по кручі вийшли
Про своє кохання я тобі сказав
Стигне вишня, а любов не вийшла
В твоє серце з мого зламані путі
Стигне вишня, поможи Всевишній
Новую зустріти маю на меті
Ноябрь 2001
Життя майне сюжетом веселковим
І відлетить у безоднє провалля
Ще тільки вчора слухав колискову
А вже сьогодні знов сама земля
Було що “до” і буде те, що “після”
Твоє ж життя – окремая глава
Це дивний сон, це та лірична пісня
Черпа з якої думи голова
Вся наша жизнь была сплошная хулиганка
И свиста детского разбойничая трель
Как нагадала мне залётная цыганка
Что я влюблюсь, когда во двор придёт апрель
Слова её тогда воспринял без значения
Но вот апрель и распишись и получай
Соседка, кухня и коробочка печенья
И свежесвареный в зелёных кружках чай
Март 2001
А кем я был – тебе не расскажу
Я сам уже про это забываю
От прошлого подальше ухожу
И на засов те двери закрываю
А дым стеной, дым стеной за моею спиной
И не видно ни даже просвета
Он из прошлого дней выползает за мной
Утонуть в нём мне нету секрета