Ноябрь 2001
Життя майне сюжетом веселковим
І відлетить у безоднє провалля
Ще тільки вчора слухав колискову
А вже сьогодні знов сама земля
Було що “до” і буде те, що “після”
Твоє ж життя – окремая глава
Це дивний сон, це та лірична пісня
Черпа з якої думи голова
А ти, мабуть, мандруєш зодіаком
І бачиш крізь незвідані зірки
Ту Путь, що ніби дах мені над дахом
Чумацьку путь, яка пливе у віки
А у тих віках давно прожиті весни
І айстри облітаючої цвіт
Під поглядом уважним вже воскресли
Ти ніби знову народився у світ
І ти живеш життя понад життями
Всіх тих, хто залишився на Землі
Всього на мить, між іншими миттями
Щоб також опинитись у проваллі
Життя є мить. Це тільки координати
З яких колись на згарищі віків
Кмітливий правнук може розпізнати
Хто народив батьків його батьків
