You are viewing Вірші

Вірю. Мрію. Хочу.

Декабрь 2001

Я вірю в те, що стане світ щасливим
Я вірю у перемогу доброти
І прийде час, й ніколи темні сили
Не виповзуть з своєї чорноти

Я мрію про кохання неосяжне
Я мрію, і колись-таки знайду
Єдину і для мене лиш досяжну
Та по життю з собою поведу

Вчителеві

Сентябрь 2001

Присвята Галині Дмитрівні

Ті дні сховав, різбляно-кришталеві
Бешкетник-вітер десь у Суук Су
Іду до школи я. І вчителеві
Свого вірша у присвяту я несу

Змахну роки. І бачу знов у класі
Обличчя всіх “манкуртів” й “яничар”
Як вже тоді у співочому атласі
Думки свої носити я почав

Осіння соната

Сентябрь 2001

Знову осінь до нас долетіла
Рве вітрила їй вітер з жалю
І журба, і печаль налетіла
На засмагле чоло скрипалю

Грає скрипка осінню сонату
І забуті навіює сни
Грає скрипка осінню сонату
І звучить в ній відлуння весни

Спогад

Август 2001

В полі пурпуровім доспівають маки
В села входить вечір на своїм коні
І пливуть хмаринки, наче гайдамаки
Повз біленьку хату з глечиком у вікні

Пам’ятаю ночі біля тій хатинки
У садочку буйно яблуні цвіли
Під зірковим небом двох сердець частинки
Весняне кохання в яблуках знайшли

Гомоніли у Карпатах смереки

Июль 2001

Гомоніли у Карпатах смереки
І трембіти мов весни гули
Дихав вітер у країни далекі
Там де вітри іще не були

Дід старезний заб’є свою люльку
І закурить туманами ліс
А собака, на прізвисько Пулька
Чобіток хтозна звідки приніс

* * *

Июнь 2001

І спіє вже у саду китайська вишня
А у полі сонях задивився на баштан
І стежка йде, протоптана, торішня
Свічками бавиться приручений каштан

І вже певніш летять лелеченята
А верба все ще плаче у ставка
І зорі – чудернацькі оченята
У мрійливі далі кличуть малюка